Нормативна база

Методичні рекомендації щодо викладання хімії у 2019/2020 навчальному році

https://drive.google.com/open?id=1KZ53kp6da0UQ-7qatUKfCZUY3f3ugMqy
https://drive.google.com/open?id=1487UGZsH_FtzKkT4ceEP4hyOR6gl9aAu
https://drive.google.com/open?id=15YFKxN6qEzeNMumDD7AOz9rATOwW5U12
https://drive.google.com/open?id=13kG91YUg1DpRq06gqI2SrcICMushafvu

Навчальна програма з хімії

https://drive.google.com/open?id=11cf9pQR6Vw1683GoASf-OfxJgZwNgyU3
https://drive.google.com/open?id=1FHf3XXouY1_m7K1nQ68vf9Er8lgdAU6Z

Оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії та природознавства за новим ДЕРЖСТАНДАРТОМ

https://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/36975/
https://drive.google.com/open?id=1Jn6cecrnPgLDa3h9tUZYofVmNpzeOq35

Визначальними в оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів з хімії є особистісні результати пізнавальної діяльності, в яких відображаються загальнопредметні компетентності, набуті учнями в процесі навчання.
За відмінностями між обсягом і глибиною досягнутих результатів, ступенем самостійності у виконанні завдань, здатністю використовувати знання у нових ситуаціях виокремлено рівні навчальних досягнень учнів, що оцінюються за 12-бальною шкалою.
Кожний наступний рівень вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.
При оцінюванні рівня навчальних досягнень з хімії враховується:
- оволодіння хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища;
- рівень засвоєння теоретичних знань;
- сформованість експериментальних умінь, необхідних для виконання хімічних дослідів, передбачених навчальною програмою;
- здатність учнів застосовувати набуті знання на практиці;
- уміння розв'язувати розрахункові задачі.
Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за характеристиками, наведеними в таблицях.
Оцінювання теоретичних знань
Рівні навчальних досягнень
Бали
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Початковий
1
Учень (учениця) розпізнає деякі хімічні об'єкти (хімічні символи, формули, явища, посуд тощо) і називає їх (на побутовому рівні)
2
Учень (учениця) описує деякі хімічні об'єкти за певними ознаками
3
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення і під керівництвом вчителя може відтворити окремі його частини
Середній
4
Учень (учениця) відтворює деякі факти, що стосуються хімічних сполук і явищ
5
Учень (учениця) відтворює окремі частини навчального матеріалу, дає визначення основних понять
6
Учень (учениця) послідовно відтворює значну частину навчального матеріалу
Достатній
7
Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал, наводить приклади, з допомогою вчителя порівнює хімічні об'єкти
8
Учень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, застосовує знання в стандартних умовах, порівнює, класифікує хімічні об'єкти
9
Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади на підтвердження цього, аналізує інформацію, робить висновки
Високий
10
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію, робить аргументовані висновки
11
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв'язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки
12
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження, пов'язані з речовинами та їх перетвореннями
Практичні роботи оцінюються всі, лабораторні досліди – вибірково, на розсуд вчителя.
Оцінювання практичних робіт
Рівні навчальних досягнень
Характеристика навчальних досягнень учнів
Початковий
Учень (учениця) знає правила безпеки під час проведення практичних робіт, виконує найпростіші хімічні досліди під керівництвом вчителя
Середній
Учень (учениця) складає прилади; з допомогою вчителя виконує окремі хімічні досліди згідно з інструкцією, описує хід виконання дослідів
Достатній
Учень (учениця) самостійно виконує практичні роботи згідно з інструкцією, описує спостереження, робить висновки
Високий
Учень (учениця) виконує хімічні експерименти, раціонально використовуючи обладнання і реактиви; описує поетапні спостереження; складає звіт, що містить обґрунтовані висновки; виконує експериментальні задачі за власним планом

Оцінювання розв'язування розрахункових задач
Рівні навчальних досягнень
Характеристика навчальних досягнень учнів
Початковий
Розв'язування задач не передбачене
Середній
Учень (учениця) складає скорочену умову задачі; робить обчислення лише з готовою формулою
Достатній
Учень (учениця) наводить потрібні формули речовин і рівняння реакцій; розв'язує задачі, користуючись алгоритмом
Високий
Учень (учениця) самостійно і раціонально розв'язує задачі; розв'язує комбіновані задачі

Оцінювання навчальних проектів
Метод проектів, орієнтований на творчу самореалізацію особистості в процесі самостійної роботи учнів під керівництвом учителя, відіграє активну роль у формуванні ключових компетентностей учня, оскільки потребує самостійного здобуття знань, придбання умінь у виконанні практичних дій.
Учень (учениця) має обрати одну з запропонованих тем і виконати протягом навчального року щонайменше один проект самостійно або у групі учнів. Зважаючи на те, що усі теми проектів мають міжпредметний характер, головним стає уміння пов'язати набуті в різних курсах знання і застосувати їх на практиці.
Навчальний проект виконується згідно вимог та певного алгоритму його виконання. Оцінювання такого виду діяльності здійснюється індивідуально, за самостійно виконане учнем завдання чи особистий внесок у груповий проект, за повноту розкриття теми дослідження й презентацію індивідуального проекту з врахуванням  оформлення роботи (письмового звіту), наявності результатів проекту, а також презентування проекту:
бали низького рівня учень (учениця) отримує у разі подання роботи (або частини роботи) реферативного характеру, без визначення мети й завдань проекту, а також без висновків за його результатами;
бали середнього рівня - за фрагментарну участь у дослідженні, хоча й за умови її вчасного виконання;
бали достатнього рівня - за правильне виконання своєї частини роботи у разі, якщо він не брав участі в підсумковому обговоренні і формулюванні висновків за результатами дослідження;
бали високого рівня - за дослідження з повним розкриттям теми, належним оформленням роботи і презентацією індивідуального проекту або точного, вчасного виконання своєї частини спільного дослідження, визначенні мети і завдань, активній участі в аналізі результатів і формулюванні висновків.
Отже, вся робота спрямована на досягнення мети всього проекту — на його фінальний продукт, який потребує оцінювання. У зв'язку з цим оцінки за навчальні проектів враховуються при виведенні тематичної оцінки. 
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства 
При оцінюванні навчальних досягнень з природознавства враховується:засвоєння на рівні вимог навчальної програми знань про об’єкти і процеси, що відбуваються у природі, сформованість понять про системи живої і неживої природи;сформованість елементарних умінь та навичок до спостереження, опису, експерименту.
Рівні навчальних досягнень учнів
Бали
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий
1
Учень (учениця) з допомогою вчителя може розпізнати і назвати окремі тіла природи, має уявлення про предмет, який вивчає
2
Учень (учениця) з допомогою вчителя і користуючись підручником або робочим зошитом може знайти необхідні визначення наукових понять
3
Учень (учениця) з допомогою вчителя або підручника наводить приклади окремих явищ природи, фрагментарно описує їх; спостерігає за дослідами, що їх виконують інші учні
II. Середній
4
Учень (учениця) з допомогою вчителя, підручника або робочого зошита відтворює незначну частину навчального матеріалу; дає визначення окремих понять, фрагментарно характеризує явища природи; частково здійснює фенологічні спостереження, виконує прості досліди без опису їх результату
5
Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює значну частину навчального матеріалу на рівні тексту підручника; дає визначення окремих понять, не пояснюючи їх; здійснює фенологічні спостереження, результати окремих із них заносить до щоденника спостережень, з допомогою вчителя проводить прості досліди, намагається їх пояснити
6
Учень (учениця) самостійно відтворює частину навчального матеріалу на рівні тексту підручника; з допомогою вчителя відповідає на окремі запитання; характеризує явища природи, у відповідях допускає помилки; здійснює фенологічні спостереження, частково робить записи їх результатів в щоденнику спостережень, з допомогою інших учнів виконує досліди, але дати їх пояснення не може
ІІІ. Достатній
7
Учень (учениця) самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу; відповідає на окремі запитання; наводить власні приклади, розкриває властивості тіл природи, допускаючи у відповідях неточності; здійснює фенологічні спостереження, робить неповні записи в щоденнику спостережень, з допомогою вчителя проводить досліди, пояснює з окремими неточностями їх суть
8
Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матерiал; відповідає на поставлені у підручнику чи вчителем на уроці запитання, порівнює явища та тіла живої та неживої природи, встановлює відмінності між ними; здійснює фенологічні спостереження, робить записи в щоденнику спостережень, виконує досліди, пояснює їх суть
9
Учень (учениця) демонструє достатнє засвоєння навчального матеріалу, відповідає на запитання; розв’язує стандартні пізнавальні вправи; здійснює фенологічні спостереження і робить повні записи в щоденнику спостережень, проводить досліди в школі та вдома, пояснює їх результати
ІV. Високий
10
Учень (учениця) вільно, усвідомлено відтворює матеріал, встановлюючи зв’язки з раніше вивченим; вільно відповідає на запитання; аналізує і розкриває суть явищ природи, узагальнює, систематизує знання на основі вивчених закономірностей та понять; регулярно здійснює фенологічні спостереження і робить записи в щоденнику спостережень, проводить досліди, обґрунтовано пояснює їх результати
11
Учень (учениця) логічно і повно розкриває вивчений програмовий матеріал; аналізує і розкриває взаємозв’язки між живою і неживою природою на основі загальних закономірностей та зображає їх схематично; усвідомлює значення охорони навколишнього середовища; ретельно виконує фенологічні спостереження і робить записи з малюнками, графіками в щоденнику спостережень, проводить досліди, зіставляє їх результати
12
Учень (учениця) виявляє міцні й системні знання програмового матеріалу; виконує фенологічні спостереження, робить обґрунтовані записи в щоденнику спостережень, проводить досліди, оформляє їх результати


  https://drive.google.com/file/d/1Ql_0tZGUORGYGoeRCh6VHKul0WNGER9_/view?usp=sharing